Екзема

Екзема — це гостре або хронічне незаразне запальне захворювання шкіри алергічного характеру. Воно супроводжується різноманітними висипаннями, сильним свербежем, відчуттям печіння та схильністю до частих рецидивів.

Екзема уражає людей будь-якого віку і найчастіше локалізується на кистях рук, обличчі, стопах, а також у ліктьових та підколінних згинах. Головне завдання сучасної дерматології — швидко зняти гостре запалення, відновити пошкоджений захисний бар'єр шкіри та досягти тривалої ремісії.

Форми та прояви екземи

Клінічна картина залежить від виду захворювання, однак майже всі форми проходять характерні стадії: від почервоніння й набряку до появи дрібних пухирців (везикул), їх розриву з утворенням «мокнуття» (серозних колодязів) та подальшого формування кірочок і лущення.

• Справжня (ідіопатична) екзема: має гострий початок із вираженим набряком, почервонінням, появою численних дрібних пухирців, що швидко лопаються, залишаючи точкові ерозії із виділенням рідини.
• Мікробна екзема: розвивається навколо вогнищ інфекції (трофічних виразок, саден, порізів, післяопераційних рубців). Вогнища мають чіткі межі та вкриті гнійними кірками.
• Себорейна екзема: локалізується на ділянках, багатих на сальні залози (волосиста частина голови, обличчя, груди, міжлопаткова зона). Проявляється жирними лусочками на тлі почервоніння.
• Професійна екзема: виникає внаслідок тривалого контакту шкіри з хімічними подразниками та алергенами на виробництві або в побуті (миючі засоби, фарби, розчинники, метали).
• Дисгідротична екзема: локалізується на долонях та підошвах, супроводжується появою щільних глибоких пухирців, що нагадують «розварені зерна рису», та інтенсивним свербежем.

Чому виникає екзема?

Екзема — це мультифакторне захворювання, у розвитку якого беруть участь внутрішні та зовнішні чинники:

• Генетична схильність та імунні порушення;
• Дисфункція нервової системи (хронічний стрес, перевтома, неврози);
• Ендокринопатії та захворювання ШКТ (дисбіоз, гастрити, патології печінки);
• Контакт із зовнішніми алергенами (побутова хімія, косметика, пилок, шерсть тварин, харчові продукти).

Сучасні методи лікування екземи

Терапія екземи має бути комплексною, поетапною та підібраною індивідуально дерматологом залежно від фази (гостра, підгостра, хронічна) та форми захворювання.

1. Місцева (топічна) терапія — основний важіль

• При гострій стадії та мокнутті: застосовуються вологі висихаючі пов'язки та примочки з антисептичними та в'яжучими розчинами (борна кислота, хлоргексидин) для зупинки виділення екссудату.
• Топічні кортикостероїди (ТКС): «золотий стандарт» для зняття запалення, набряку та свербежу. Залежно від стадії використовують креми, лосьйони або мазі різної сили дії.
• Топічні інгібітори кальциневрину (такролімус, пімекролімус): негормональні протизапальні засоби, які підходять для тривалого використання, а також для чутливих ділянок (обличчя, повіки, складки).
• Протигрибкові та антибактеріальні компоненти: входять до складу комбінованих мазей при лікуванні мікробної екземи або приєднанні вторинної інфекції.

2. Системна терапія (при поширеному чи важкому перебігу)

• Антигістамінні препарати: зменшують інтенсивність свербежу та алергічну реакцію.
• Десенсибілізуючі та детоксикаційні засоби: розчини для внутрішньовенного або внутрішньом'язового введення (натрію тіосульфат, кальцію глюконат).
• Системні кортикостероїди або імуносупресори: призначаються короткими курсами у тяжких випадках, коли місцева терапія не дає бажаного ефекту.
• Седативні препарати та заспокійливі: для нормалізації стану нервової системи та сну, переривання циклу «свербіж-розчухування».

3. Фізіотерапія та світлолікування

• Вузькосмугова фототерапія (UVB 311 нм): високоефективний метод під час підгострої та хронічної стадій, який зменшує місцеве запалення та прискорює регенерацію.
• PUVA-терапія, лазеротерапія, магнітотерапія: застосовуються на етапі згасання загострення.

Догляд за шкірою та профілактика загострень

Захист шкіри та правильний щоденний догляд дозволяють суттєво зменшити частоту та вираженість рецидивів:

• Регулярне зволоження (емоленти): використовуйте спеціальні аптечні бальзами та креми з керамідами щонайменше 2–4 рази на день для відновлення захисного епідермального бар'єра.
• Захист рук: усі побутові роботи (миття посуду, прибирання, використання побутової хімії) виконуйте виключно в гумових рукавичках, під які надягайте бавовняні.
• Правильний гігієнічний режим:
  • Уникайте гарячої води — приймайте теплий душ (до 5–10 хвилин).
  • Використовуйте очищуючі засоби без мила, сульфатів та ароматизаторів (синдет, олії для душу).
  • Після вмивання/душу злегка промокніть шкіру рушником і одразу нанесіть зволожувач.
• Гіпоалергенна дієта: під час загострення обмежте споживання цитрусових, шоколаду, кави, алкоголю, гострих, копчених та маринованих страв.
• Вибір одягу: носіть вільний одяг із натуральних матеріалів (бавовна, шовк, льон). Уникайте контакту шкіри з вовною та синтетикою.
• Контроль стресу: впроваджуйте техніки релаксації, дотримуйтеся режиму сну та відпочинку.

Чому важливо звернутися до дерматолога?

Спроби самостійно «замазати» екзему випадковими гормональними мазями чи засобами народної медицини часто призводять до витончення шкіри (атрофії), звикання, приєднання бактеріальної або грибкової інфекції та переходу захворювання у важку хронічну форму.

У нашій клініці лікар-дерматолог проведе ретельну діагностику, допоможе визначити потенційні тригери та розробить безпечний індивідуальний план лікування й догляду. Запишіться на консультацію вже сьогодні, щоб повернути своїй шкірі здоров'я та комфорт!