Фолікулярний червоний плескатий лишай

Фолікулярний червоний плескатий лишай (Lichen Planopilaris, LPP) — це рідкісна хронічна аутоімунна форма червоного плескатого лишаю, що первинно вражає волосяні фолікули. Перебіг захворювання належить до групи рубцевих (рубцюючих) алопецій.

Головна небезпека LPP полягає в тому, що лімфоцитарне запалення руйнує стовбурові клітини волосяного фолікула в ділянці його випинання (bulge). Це призводить до незворотної заміни фолікулів сполучною (рубцевою) тканиною та повної втрати здатності волосся до відновлення в осередках ураження.

Клінічно захворювання проявляється появою вогнищ облисіння з вираженим перифолікулярним почервонінням (еритемою), лущенням навколо волосин (фолікулярний гіперкератоз) та супроводжується інтенсивним свербежем, печінням, болем (триходинією) або підвищеною чутливістю шкіри голови.

Клінічні форми Lichen Planopilaris

У сучасній трихології та дерматології виділяють три основні варіанти перебігу LPP:

• Класичний фолікулярний червоний плескатий лишай (Classic LPP):
  • Характеризується появою поодиноких або множинних вогнищ рубцевої алопеції, частіше в тім'яній та скроневих ділянках.
• Фронтальна фіброзуюча алопеція (Frontal Fibrosing Alopecia, FFA):
  • Розглядається як клінічний варіант LPP, що виникає переважно у жінок у постменопаузі.
  • Проявляється симетричним відступанням передньо-скроневої лінії росту волосся («рубцева смуга») та часто супроводжується частковою або повною втратою брів і пушкового волосся на тілі.
• Синдром Грем-Літтла-Прінгла-Віглі (Graham-Little-Piccardi-Lassueur Syndrome):
  • Рідкісна тріада симптомів: рубцева алопеція волосистої частини голови, нерубцеве випадіння волосся в пахвових ділянках та лобку, а також фолікулярні папули на тілі.

Чому виникає захворювання?

В основі патогенезу лежить аутоімунна T-клітинно-опосередкована реакція.

Основні механізми та чинники розвитку:

• Втрата імунного привілею фолікула: Цитотоксичні CD8+ T-лімфоцити помилково атаковують автоантигени волосяного фолікула.
• Генетична схильність: асоціація зі специфічними алелями HLA.
• Тригери навколишнього середовища: певні медикаменти (антигіпертензивні, НПЗЗ), контактні алергени, ультрафіолетове випромінювання, а також нейрогенний та психоемоційний стрес.
• Гормональний чинник: дефіцит естрогенів та порушення рецепції андрогенів (особливо при фронтальній фіброзуючій алопеції).

Сучасні методи лікування

Головна мета терапії при LPP — зупинити запальний процес, усунути біль та свербіж і зберегти живі волосяні фолікули, які ще не піддалися рубцюванню. Втрачене волосся в осередках сформованої рубцевої тканини повернути медикаментозно неможливо.

1. Перша лінія терапії (при обмежених або помірно активних ураженнях)

• Топічні кортикостероїди високої та надвисокої активності (ТКС):
  • Препарати: клобетазол 0,05%, мометазон у формі розчинів, лосьйонів або піни.
  • Застосування: щоденне нанесення на активні краї вогнищ протягом 2–3 місяців із поступовим зниженням частоти.
• Внутрішньовогнищеве введення глюкокортикостероїдів (ВВГКС):
  • Метод: ін'єкції суспензії триамцинолону ацетоніду (5–10 мг/мл) безпосередньо в краї активних вогнищ кожні 4–6 тижнів. Вважається одним із найефективніших методів для швидкого купірування місцевого запалення.
• Топічні інгібітори кальциневрину (ТІК):
  • Препарати: такролімус 0,1% або пімекролімус 1%.
  • Застосування: негормональні протизапальні засоби, які підходять для тривалої підтримки ремісії або використання на чутливих ділянках (зокрема обличчі та бровах при FFA).

2. Друга лінія терапії (при поширеному, прогресуючому або резистентному перебігу)

• Антималярійні препарати (Гідроксихлорохин / Плаквеніл):
  • Механізм: пригнічує презентацію антигенів та активність T-лімфоцитів.
  • Ефективність: є препаратом вибору для системного лікування LPP. Курс триває від 6 до 12 місяців (оцінка ефективності проводиться через 2–4 місяці). Вимагає регулярного офтальмологічного контролю (стан сітківки).
• Системні інгібітори 5-альфа-редуктази (при фронтальній фіброзуючій алопеції):
  • Препарати: Фінастерид, Дутастерид.
  • Призначення: демонструють високу ефективність у зупинці прогресування випадіння волосся при FFA.
• Системні ретиноїди (Ацитретин, Ізотретиноїд):
  • Призначені для зменшення фолікулярного гіперкератозу та імуномодуляції при ліхеноїдних реакціях.

3. Третя лінія та інноваційна терапія (при важких і рефрактерних формах)

• Інгібітори JAK-кіназ (JAK inhibitors):
  • Препарати: Тофацитиніб (Tofacitinib), Баріцитиніб (Baricitinib).
  • Механізм: блокують інтерферонові сигнали, які залучають T-клітини до фолікулів. Показують високу ефективність у зупинці активного запалення у пацієнтів, які не реагують на стандартну терапію.
• Імуносупресори:
  • Циклоспорин А, мікофенолату мофетил або метотрексат застосовуються короткими курсами для швидкого пригнічення агресивного спалаху запалення.
• Пиоглітазон (Pioglitazone):
  • Агоніст PPAR-гамма-рецепторів. Сприяє збереженню сальних залоз фолікулів та зменшує запалення (Off-label застосування).

Профілактика загострень та догляд за шкірою голови

• Мінімізація механічного та хімічного подразнення:
  • Уникайте тугих зачісок (хвости, коси), які створюють натяг на фолікули.
  • Відмовтеся від агресивних хімічних процедур (фарбування, знебарвлення, хімічна завивка) під час активної фази захворювання.
  • Використовуйте гребінці з м'якими зубцями, розчісуйте волосся максимально обережно.
• М'який гігієнічний догляд:
  • Мийте голову м'якими безсульфатними шампунями з нейтральним pH без парфумованих віддушок.
  • При наявності лущення використовуйте шампуні із заспокійливими компонентами (пантенол, бісаболол) або кератолітиками у низьких концентраціях за призначенням лікаря.
• Захист від ультрафіолету та ушкоджень:
  • УФ-випромінювання може провокувати загострення (феномен Кебнера). Носіть головні убори або використовуйте сонцезахисні спреї/креми (SPF 50+) на відкритих ділянках рубцевої алопеції.
• Контроль супутніх факторів:
  • Уникайте безконтрольного прийому медикаментів, що можуть провокувати ліхеноїдні реакції.
  • Практикуйте техніки контролю стресу, оскільки психоемоційне напруження часто передує спалахам аутоімунного запалення.

Чому важлива термінова консультація трихолога?

При фолікулярному червоному плескатому лишаї час має критичне значення. Кожен місяць зволікання означає безповоротну втрату певного відсотка волосяних фолікулів.

Для встановлення діагнозу лікар-трихолог обов'язково проводить:

• Трихоскопію: виявлення перифолікулярної еритеми, муфт з лусочок навколо волосин, відсутності фолікулярних усть у центрі осередку.
• Біопсію шкіри голови з імунофлуоресцентним дослідженням: «золотий стандарт» для підтвердження діагнозу та диференціальної діагностики з дискоїдним червоним вовчаком та фронтальною фіброзуючою алопецією.

Вчасно призначена протизапальна та імуномодулююча терапія дозволяє зупинити поширення вогнищ та зберегти зачіску!