Піодермія

Піодермія — це група інфекційно-запальних захворювань шкіри, викликаних гнійними мікроорганізмами, найчастіше стафілококами та стрептококами (стафілодермії, стрептодермії та змішані стрепто-стафілодермії). Це одна з найпоширеніших дерматологічних проблем, яка може вражати як поверхневі шари шкіри, так і глибокі тканини, волосяні фолікули та сальні залози.

Без своєчасного та грамотного лікування піодермія схильна до швидкого поширення по тілу, переходу в хронічну форму та розвитку важких ускладнень.

Основні види та симптоми піодермії

Клінічні прояви залежать від збудника та глибини ураження шкіри:

• Поверхневі форми:
  • Імпетиго (стрептококове або стафілококове): поява поверхневих пухирців із дряблою покришкою, які швидко лопаються та висихають у золотисто-жовті або бурі кірочки. Часто зустрічається у дітей.
  • Остіофолікуліт та фолікуліт: запалення верхньої частини волосяного фолікула у вигляді дрібного гнійничка з червоним обідком, у центрі якого проростає волосина.
• Глибокі форми:
  • Фурункул («чиряк»): гостре гнійно-некротичне запалення волосяного фолікула та навколишніх тканин з утворенням щільного болісного вузла та гнійного стержня.
  • Карбункул: розлите запалення кількох сусідніх волосяних фолікулів із формуванням великого болісного інфільтрату, підвищенням температури та загальною інтоксикацією.
  • Гідраденіт («суче вим'я»): гнійне запалення потових залоз (найчастіше в пахвових западинах або паховій ділянці).
  • Ектима: глибоке стрептококове ураження з утворенням болісної виразки під щільною кіркою.

Чому виникає піодермія?

Головна причина — проникнення бактерій у шкіру при зниженні її захисних властивостей.

Сприятливі фактори:

• Мікротравми шкіри (порізи, садна, розчухи при укусах комах чи алергії);
• Недотримання гігієни або, навпаки, надмірне використання агресивного мила, яке руйнує захисну ліпідну мантію шкіри;
• Переохолодження або перегрівання (підвищене потiння);
• Цукровий діабет, гормональні порушення, дефіцитні стани (вітамінів, заліза);
• Хронічний стрес, перевтома, зниження загального імунітету.

Сучасні методи лікування піодермії

Терапія піодермії підбирається дерматологом залежно від форми, глибини ураження та загального стану пацієнта.

1. Місцева терапія (при поверхневих та обмежених формах)

• Антибактеріальні мазі та креми: «золотий стандарт» для поверхневих уражень (препарати з мупіроцином, фузидієвою кислотою, бацитрацином, неоміцином).
• Антисептичні розчини: обробка ділянок навколо вогнища запалення (хлоргексидин, мірамістин, розчини анілінових барвників) для запобігання поширенню інфекції.
• Кератолітичні та підсушувальні засоби: пасти із цинком, саліциловою кислотою для прискорення відлущування кірочок.

2. Системна терапія (при глибоких, поширених або хронічних формах)

• Системні антибіотики: призначаються у формі таблеток або ін'єкцій при фурункулах, карбункулах, гідраденіті, множинних вогнищах та за наявності загальної інтоксикації (лихоманка, слабкість). Вибір препарату ідеально робити на основі бактеріологічного посіву з визначенням чутливості до антибіотиків.
• Імунотерапія та аутогемотерапія: застосовуються при рецидивуючих та хронічних формах (стафілококовий анатоксин, аутовакцини, імуномодулятори).
• Вітамінотерапія: призначення вітамінів групи B, C, A, E та цинку для прискорення регенерації та зміцнення імунітету.

3. Хірургічне лікування

Глибокі гнійні вогнища (дозрілі фурункули, карбункули, гідраденіти) вимагають розтину хірургом, дренування гнійного вмісту та накладання антисептичних пов'язок.

Категорично заборонено при піодермії!

• Видавлювати гнійнички, фурункули та карбункули! Особливо небезпечно робити це в ділянці носогубного трикутника та обличчя — це може призвести до потрапляння інфекції у вени головного мозку та розвитку смертельно небезпечних ускладнень (тромбоз кавернозного синуса, менінгіт, сепсис).
• Мочити вогнища запалення водою: миття під душем або у ванній сприяє рознесенню бактерій по всій поверхні тіла.
• Согревати та накладати зігрівальні компреси: це прискорює розмноження бактерій та поширення гнійного процесу вглиб тканин.

Профілактика піодермії

• Своєчасна обробка мікротравм: будь-які садна, Порізи, укуси комах чи тріщини негайно обробляйте антисептиком (хлоргексидин, йодофори).
• Правильна гігієна шкіри: регулярне вмивання та душ із використанням м'яких засобів, які не пересушують шкіру.
• Контроль супутніх захворювань: своєчасна корекція рівня цукру в крові, лікування шлунково-кишкових та гормональних розладів.
• Лікування сверблячих дерматозів: якщо є екзема, атопічний дерматит чи алергія, їх потрібно контролювати, щоб уникнути розчухів та вторинного інфікування.
• Індивідуальні засоби гігієни: користуйтеся тільки власними рушниками, мочалками, бритвами та білизною.

Чому варто звернутися до дерматолога?

Спроби вилікувати піодермію самостійно за допомогою випадкових антибіотиків часто призводять до виникнення стійких (резистентних) штамів бактерій, переходу хвороби у хронічний фурункульоз та утворення глибоких рубців.

У нашій клініці лікар-дерматолог проведе точну діагностику, візьме за потреби посів на чутливість до антибіотиків та підбере ефективну і безпечну схему лікування. Запишіться на консультацію вже сьогодні!